У Києві остаточно провалено декомунізацію

У Києві остаточно провалено декомунізацію

Олександр Вовченко

Президент Інституту реформ та розвитку Києва

1937146_817156195077191_3061867338682529174_n

Обережно, комуністична символіка!

У суботу, 21 листопада, ми мали би прокинутися в іншій країні – в країні без совка, без згадки про тиранів, що холоднокровно знищували на своєму шляху все святе, без натяку на серпи та молоти.

Саме в цей день спливає строк, відведений Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» на демонтаж комуністичної символіки та перейменування вулиць з радянськими назвами тощо.

Що ми маємо на сьогодні? Місцеві органи влади остаточно провалили процес декомунізації в Україні, порушивши всі терміни. Мали вони на це півроку. Вважаю, що цього часу було більш ніж достатньо.

Столиця, на жаль, не стала винятком. Замість того, щоб бути зразком для інших українських міст разом із іншими пасе задніх.

У пошуках демонтованих символів тоталітарного режиму проїхався Києвом та був вражений: більшість об’єктів залишаються на своїх попередніх місцях, так наче і не було ніякої декомунізації.

«Декомунізація? Ні, не чув».

Київ, 19 листопада 2015 р.

Стела чекістам (ст. м. Либідська). Лише у 1936–1941 роках чекісти розстріляли у Києві понад 14 тис. людей.

Декомунізація_1

Монумент Арки Дружби народів з гербом СРСР. З початку проведення АТО внаслідок воєнних дій з російськими найманцями та бойовиками загинуло 2 673 українських військових, понад 8 500 бійців зазнали поранень.

Декомунізація_2

Меморіальна дошка Кіквідзе (вул. Кіквідзе, 2/34). Навесні 1918, командуючи 4-ю Червоною армією, Кіквідзе застосовував на Україні тактику «випаленої землі»: підривав при відступі водокачки, знищував запаси продовольства, руйнував залізничне полотно.

Декомунізація_3

Палац культури ВО Більшовик (просп. Перемоги, 38)

Декомунізація_4

Зірка на покрівлі будинку на Хрещатику 25.

Декомунізація_5

Кінна статуя Щорсу – більшовицькому військовому діячу, учаснику бойових дій з Армією УНР та УГА (бульвар Тараса Шевченка).

Декомунізація_6

Меморіальна дошка газеті «Більшовик» (вул. Мала Житомирська, 9-Б). Газета використовувалася більшовиками в пропаганді для виправдання встановлення радвлади в Україні.

Декомунізація_7

Чавунна перильна огорожа мосту ім. Патона із зображенням зірки.

Декомунізація_8

Як автор рішення Київради від 14 травня 2015 року N 456/1320 «Про заміну комуністичної символіки на будівлях та спорудах, які належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва» вимагаю від мера Києва притягнути до відповідальності чиновників, які не вжили заходів із демонтажу комуністичної символіки у визначені рішенням та Законом строки.

Наголошу, що це питання не є другорядним, як дехто вважає. Тоталітаризм вбиває. І це найсильніший аргумент.

Нагадаю, чотири проекти декомунізаційних законів були схвалені (для подання у ВР України) на засіданні Кабінету Міністрів України 31 березня 2015 року:

  • «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» (закон № 314-VIII);
  • «Про увічнення перемоги над нацизмом в Другій світовій війні 1939–1945» (закон № 315-VIII);
  • «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» (закон № 316-VIII);
  • «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» (закон № 317-VIII).

9 квітня Верховна Рада України прийняла рішення ухвалити всі 4 закони за основу та в цілому. Голова Верховної ради підписав їх лише через 20 днів після прийняття — 30 квітня 2014.

15 травня 2015 року закони підписав Президент України Петро Порошенко. Декомунізаційні закони були опубліковані 20 травня в газеті Верховної Ради «Голос України», і, відповідно, набули чинності з 21 травня 2015 року.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *