Останки князя Ярослава. Мовчання президента Петра

Останки князя Ярослава. Мовчання президента Петра

Замість передмови.

“Все можна змінити: доми, одягачку, воям дати іншу зброю, напхати пельку заморськими наїдками й напитками, та душу народові не виймеш, не вставиш йому іншу, чужу”. Ці мудрі та влучні слова написав Павло Загребельний у романі “Диво”.

На жаль або на щастя, у нас немає міністерства, яке б опікувалося душею українського народу.

Бо що таке душа народу? Це, насамперед, наші цінності й історична пам’ять, свідомість і світогляд, наше бачення і курс майбутнього, і, насамкінець, наша самоідентичність.

Душа українського народу потребує уваги, піклування та всебічного розвитку. Душа народу – це не місце, де прийнято займатися брудом, корупцією і популізмом, як у всіх без винятку міністерствах і відомствах України.

Коли більшість людей перебувають на межі виживання, без елементарних умов для існування, антигуманітарну політику вести легко.

Величезний комплекс питань, пов’язаних з культурою, освітою і наукою, правами людей маркується грифом “без руху”. Потім акуратно складається в якусь шафу і тримається під замком упродовж десятиліть.

Там же десь і питання національної ідеї України. Бо протилежний бік бідності народу – багатство обмеженого кола людей, що отримують необмежену владу.

Жадібність зробила з українських служителів народу служителями власних інтересів.

Українські чиновники навчені “шукати” гроші без жодних сумнівів і вагань так само, як службові собаки – зброю, вибухівку чи наркотики. А на все інше – немає волі. 

Continue reading